Проблеми нестачі кухарів та їх вирішення
Вирішити проблему нестачі кухарів на ринку можна тільки спільно, саме тому ми попросили поділитися своїм баченням проблеми провідних шефів України. Сьогодні своїми думками ділиться Олена Жаботинська (шеф мережі"23 ресторани" Івано-Франківськ").
"Особисто у нас проблема з кухарями почалася давно (роки 2 тому), а може й раніше, просто до цього рідкісні і причина звільнення "не зійшлися характерами" не сприймалися так болісно...В даний час з кожним звільненням вже розбираємося колективно і корпоративно. Тому що це вже навіть не проблема, це система. Люди почали йти і дуже повільно приходити...чому? Кожен день думаємо про це і ось деякі наші висновки, завдяки яким ми вже змінюємо підхід до підбору персоналу та його навчання:
Різниця у віці
Нещодавно в нашому офісі пройшов тренінг "Теорія Поколінь" і, власне, після нього знайшлися відповіді на багато питань, а саме чому співробітники не чують, не роблять, не хочуть, ображаються, йдуть?Середній вік наших співробітників 21 рік і проблема не в тому що вони не хочуть працювати, не знають чого хочуть, молоді і дурні - а проблема що ми (роботодавці) на цьому зациклюємося - від нас лише потрібно зараз прийняти молодь такою яка вона є - не намагатися переробити, а вчити їх і закохувати в ресторанну кухню своїм власним прикладом (як це не банально звучить), затягувати, залучати. З ними треба гратися, спілкуватися, говорити більше, хвалити, як би я сама це не любила і опиралася, але усвідомивши це змирилася і застосовую на практиці. І це працює. Коли з зеленими стажистами говориш як з дорослими - вони починають вести себе як дорослі, не всі звичайно, але більша половила - цього вистачає для адекватної команди)
Але це момент роботи з молоддю, а є ще момент роботи з дорослими людьми 40+ у нас є такі співробітники. З ними деколи складно знайти спільну мову, але працюють вони набагато більше і старанніше і в прямому сенсі не бояться ніякої роботи, не скиглять і не обурюються, АЛЕ у них на все є своя думка, будь-яке інше не правильне. Також вони досить важко сприймають будь-які зміни.
Тому тут кожен вибирає собі сам з чим і з ким він готовий миритися, а з чим-ні.
Очікування-реальність
Практично всі стажери (будь то кухаря або люди без спец-освіти) приходять на кухню говорять одне і теж: я люблю готувати, у мене вдома все смачно і красиво, друзі і батьки хвалять, все життя мріяв на кухні попрацювати.Після першого дня на кухні важливо не залишати стажиста на самоконтролі і самоосвіті, а приставити його до старшого і спостерігати за ним і реально (як в школі) вчити всьому всьому навіть самому елементарному і банального, а в кінці робочого дня чесно поговорити що сподобалося,а що ні.
Всі люди які від нас йдуть проходять вихідна співбесіду і, знаєте, кажуть на нього правду у всій красі. Часто чуємо, що і кричали на них тиснули морально, і не слухали і не чули і т. д... І знаєте, що саме в цьому сумне, що це може бути частково правдою. І наше небажання змінити свій підхід в роботі з людьми та визнати, що ми робимо щось не так - веде до повільної їх втрати.
Кар'єрне зростання
Людям важливо знати куди вони можуть зрости в компанії і що для цього потрібно зробити (прочитати, вивчити, приготувати і т. д). Рутинна робота дуже швидко набридає, потрібно щоб у людей картинка змінювалася. Я прийшла до висновку, що потрібно іноді міняти кухарів в ресторанах (у нас же кілька ресторанів), процесами, відправляти до друзів в ресторан на пару днів на стажування, на майстер-класи, тренінги. Але знову ж із застереженням, що це діє тільки на тих - хто дійсно працює і любить цю роботу. Адже більшість людей влаштовує і рутина.Люди йдуть, тому що все змінюється
Це я до того, що потрібно підлаштовуватися під цей час, під людей, прищеплювати любов до кухні, доносити значимість і суть нашої роботи молодим.Бути крутим шефом зі своєю ідеєю і філософією - це здорово, тільки одному нічого не зробити. Про це шефи часто забувають ганяючись за своїми амбіціями. Так що нам теж потрібно вчитися бути в цій непростій, кризової ситуації максимально ефективними керівниками
Всім рекомендую прочитати або перечитати Генрі Форда . Тому як, не важливо автомобільний це завод або ресторан. Ми залежимо від людей так само як і вони від нас. Саме вони роблять наше діло, наш бізнес кожен день."
Джерело: facebook.com/fontegro/
